дисемінація
ДИСЕМІНА́ЦІЯ, ї, ж., мед.
Розповсюдження збудника хвороби з первинного вогнища хвороби кровоносною або лімфатичною системою.
Слідом за дисемінацією звичайно настає генералізація патологічного процесу: розвиток нових, часто численних вогнищ (метастаз) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисемінація — дисеміна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дисемінація — Розсіювання насіння природним шляхом. Словник термінів з агрофітоценології
- дисемінація — -ї, ж. Поширення мікробів або пухлинних клітин із первинного вогнища по організму людини й тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисемінація — дисеміна́ція (лат. disseminatio, від dissemino – розсіваю) поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища по організму людини й тварин; відбувається по кровоносних або лімфатичних судинах. Словник іншомовних слів Мельничука