дисграфія
ДИСГРА́ФІ́Я, ї, ж.
Порушення письма, яке виявляється в заміні букв, пропусках, перестановці букв і складів і т. ін.
Дисграфія розвивається при алалії, різних формах афазій, при недорозвиненості мовлення (з наук. літ.);
Дисграфію можна скоригувати спеціальними вправами в читанні та письмі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисграфія — -ї, ж., мед. Нездатність правильно писати або виражатися через письмо, спричинена ушкодженням головного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови