дисграфія

дисграфі́я

-ї, ж., мед.

Нездатність правильно писати або виражатися через письмо, спричинена ушкодженням головного мозку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисграфія — ДИСГРА́ФІ́Я, ї, ж. Порушення письма, яке виявляється в заміні букв, пропусках, перестановці букв і складів і т. ін. Дисграфія розвивається при алалії, різних формах афазій, при недорозвиненості мовлення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах