дисертантка

ДИСЕРТА́НТКА, и, ж.

Жін. до дисерта́нт.

Звертаючись до опису та вивчення фресок Кирилівської церкви, дисертантка ставить головний акцент не на мистецтвознавчому аналізі, а на репрезентативному ідеологічному змісті сюжетів (з наук. літ.);

Розглядаючи основні форми і способи рецепції мотивів та образів світової літератури у творчості О. Кобилянської, дисертантка з'ясовує насамперед своєрідність їх осмислення українською письменницею (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. дисертантка — дисерта́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дисертантка — -и. Жін. до дисертант.  Великий тлумачний словник сучасної мови