дисидентський
ДИСИДЕ́НТСЬКИЙ, а, е.
Стос. до дисидента, дисидентства.
Загострення дисидентського питання – дискримінації християнського некатолицького населення – привело до посилення залежності Речі Посполитої від сусідніх держав, відіграло головну роль у її падінні (з наук.-попул. літ.);
Я не мав жодного стосунку до дисидентського чи будь-якого опозиційного руху (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)