дисидентський

ДИСИДЕ́НТСЬКИЙ, а, е.

Стос. до дисидента, дисидентства.

Загострення дисидентського питання – дискримінації християнського некатолицького населення – привело до посилення залежності Речі Посполитої від сусідніх держав, відіграло головну роль у її падінні (з наук.-попул. літ.);

Я не мав жодного стосунку до дисидентського чи будь-якого опозиційного руху (Ю. Андрухович).