дисидентство

ДИСИДЕ́НТСТВО, а, с.

1. Рух дисидентів, їх поведінка, спосіб життя.

Дисидентство розвивалося за трьома напрямками: правозахисне, національно-визвольне і релігійне (з наук. літ.);

У сталінські часи дисидентство було неможливе, оскільки виявлення опозиційних думок негайно репресувалося (з наук. літ.);

Половинчастість та непослідовність хрущовської відлиги спричинили в середині 1960-х років крутий поворот до неосталінізму, зростання опозиційних настроїв серед різних верств населення, виникнення такого явища, як дисидентство (з наук. літ.).

2. Збірн. до дисиде́нт.

Одеса була південною столицею українського дисидентства (з газ.).