Словник української мови у 20 томах

дискований

ДИСКО́ВАНИЙ, а, е, с. г.

Дієпр. пас. до дискува́ти.

Усі ці роки сходи на зораному ґрунті були гірші, ніж на дискованому (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дискований — диско́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови