дискований

ДИСКО́ВАНИЙ, а, е, с. г.

Дієпр. пас. до дискува́ти.

Усі ці роки сходи на зораному ґрунті були гірші, ніж на дискованому (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискований — диско́ваний прикметник Орфографічний словник української мови