дисковод
ДИСКОВО́Д, а, ч., інформ.
Пристрій у комп'ютері для записування інформації на магнітні диски та їх зчитування.
Системний блок є у комп'ютері “головним”. У ньому розташовані всі основні вузли: процесор, пам'ять, контролери, дисковод, блок живлення та ін. (з навч. літ.);
Гнучкий диск зберігається поза комп'ютером і за необхідності встановлюється в дисковод (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисковод — -а, ч., спец. Контролер зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв. || Пристрій управління введення-виведення інформації для записування-зчитування на магнітні диски. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисковод — рос. дисковод (англ. disk drive) — 1. Механізм, що забезпечує використання магнітних дисків як зовнішнього запам'ятовуючого пристрою. 2. Пристрій, що дозволяє комп'ютеру зчитувати з дисків і записувати на них дані. Eкономічна енциклопедія