Словник української мови у 20 томах

дискоміцети

ДИСКОМІЦЕ́ТИ, ів, мн. (одн. дискоміце́т, а, ч.).

Група сумчастих грибів з відкритими плодовими тілами.

Налічується більше 4 тисяч видів дискоміцетів (з наук. літ.);

Серед дискоміцетів їстівними є трюфелі, зморшки і сторчки (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дискоміцети — -ів, мн. Група порядків сумчастих грибів. Є їстівні види (зморшки, трюфелі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дискоміцети — дискоміце́ти (від диск і ...міцети) група сумчастих грибів. Відомі сапрофіти та паразити (ушкоджують деякі сільськогосподарські рослини); окремі види (напр., трюфелі, зморшки) – їстівні.  Словник іншомовних слів Мельничука