дискоміцети
ДИСКОМІЦЕ́ТИ, ів, мн. (одн. дискоміце́т, а, ч.).
Група сумчастих грибів з відкритими плодовими тілами.
Налічується більше 4 тисяч видів дискоміцетів (з наук. літ.);
Серед дискоміцетів їстівними є трюфелі, зморшки і сторчки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискоміцети — -ів, мн. Група порядків сумчастих грибів. Є їстівні види (зморшки, трюфелі). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискоміцети — дискоміце́ти (від диск і ...міцети) група сумчастих грибів. Відомі сапрофіти та паразити (ушкоджують деякі сільськогосподарські рослини); окремі види (напр., трюфелі, зморшки) – їстівні. Словник іншомовних слів Мельничука