дискоординація

ДИСКООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

Порушення координації рухів, неможливість виконання точних рухів.

Часто причиною дискоординації є порушення функціонування всієї нервової системи в цілому або захворювання її окремої частини (з наук. літ.);

При захворюванні на правець простежується повна дискоординація в діяльності центральної нервової системи (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me