дискоординація
ДИСКООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.
Порушення координації рухів, неможливість виконання точних рухів.
Часто причиною дискоординації є порушення функціонування всієї нервової системи в цілому або захворювання її окремої частини (з наук. літ.);
При захворюванні на правець простежується повна дискоординація в діяльності центральної нервової системи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me