дискредитований

ДИСКРЕДИТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дискредитува́ти.

Версія про грант від благодійного фонду дискредитована апостеріорі. Нову вигадати. Яку? (Люко Дашвар);

// дискредито́вано, безос. пред.

Колгоспам і радгоспам було наказано збільшити посіви кукурудзи, гороху та деяких інших культур, що повинно було підняти рівень кормової бази тваринництва. В цілому добру ідею в умовах радянської дійсності, безвідповідальності та загальної безгосподарності було повністю дискредитовано (із журн.).

Значення в інших словниках

1. дискредитований — дискредито́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дискредитований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дискредитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дискредитований — Дискредито́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)