Словник української мови у 20 томах

дисфемізм

ДИСФЕМІ́ЗМ, у, ч., лінгв.

Заборонене звичаєм, правилами пристойності грубе слово або вислів, замість якого використовується інше, що замінює його, пом'якшене або нейтральне.

Дисфемізмами стосовно слів “глибинка”, “попросити”, “ви не праві” є “провінція”, “вигнати”, “ви брешете” (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дисфемізм — -у, ч., літ. Троп, що полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисфемізм — • дисфемізм (ісп. disfemismo) - троп, який полягає в заміні природного у даному контексті означення предмета, явища або поняття більш грубим, вульгарним або фамільярним. У худож. л-рі Д. є засобом надання зображуваному іроніч. або сатир. забарвлення.  Українська літературна енциклопедія