Словник української мови у 20 томах

дисфонія

ДИСФОНІ́Я, ї, ж., мед.

Розлад голосу при захворюваннях гортані, перенапруженні голосового апарату.

Проявами дисфонії є охриплість, фальцет, слабкість голосу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дисфонія — -ї, ж. 1》 Загальний термін для позначення будь-якої лінгвістичної дисфункції. 2》 Те саме, що афазія. Пубертатна дисфонія — зміна голосу у чоловіків під час пубертатного періоду.  Великий тлумачний словник сучасної мови