дисфонія
ДИСФОНІ́Я, ї, ж., мед.
Розлад голосу при захворюваннях гортані, перенапруженні голосового апарату.
Проявами дисфонії є охриплість, фальцет, слабкість голосу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисфонія — -ї, ж. 1》 Загальний термін для позначення будь-якої лінгвістичної дисфункції. 2》 Те саме, що афазія. Пубертатна дисфонія — зміна голосу у чоловіків під час пубертатного періоду. Великий тлумачний словник сучасної мови