1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дисфонія

дисфоні́я

-ї, ж.

1》 Загальний термін для позначення будь-якої лінгвістичної дисфункції.

2》 Те саме, що афазія.

Пубертатна дисфонія — зміна голосу у чоловіків під час пубертатного періоду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисфонія — ДИСФОНІ́Я, ї, ж., мед. Розлад голосу при захворюваннях гортані, перенапруженні голосового апарату. Проявами дисфонії є охриплість, фальцет, слабкість голосу (із журн.). Словник української мови у 20 томах