1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дисфорія

дисфорі́я

-ї, ж.

Форма депресивного розладу настрою, при якому пригнічений стан поєднується з дратівливістю, озлобленістю, похмурістю та схильністю до агресії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисфорія — дисфо́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дисфорія — Негативний емоційний стан роздратованості, розлючення, готовності до агресивних проявів. англ. disphoria; нім. Disphorie f=; угор. diszfória; рос. дисфория. Словник із соціальної роботи
  3. дисфорія — ДИСФОРІ́Я, ї, ж., мед. Розлад настрою, при якому пригнічений стан поєднується з дратівливістю, озлобленістю, похмурістю та схильністю до агресії. Словник української мови у 20 томах