довгокрил

ДОВГОКРИ́Л, а, ч.

Рід кажанів із довгими крилами.

Довгокрил водиться в горах, передгір'ях, річкових долинах (з наук. літ.);

У Закарпатській області останні знахідки довгокрила датуються 1993 роком (з наук.-попул. літ.);

Велика колонія довгокрилів лише за одну ніч з'їдає 1,5 млн комах (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. довгокрил — -а, ч. Рід кажанів.  Великий тлумачний словник сучасної мови