Великий тлумачний словник сучасної мови

довгокрил

довгокри́л

-а, ч.

Рід кажанів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довгокрил — ДОВГОКРИ́Л, а, ч. Рід кажанів із довгими крилами. Довгокрил водиться в горах, передгір'ях, річкових долинах (з наук. літ.); У Закарпатській області останні знахідки довгокрила датуються 1993 роком (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах