довгокосий

довгоко́сий

-а, -е.

З довгими косами.

Значення в інших словниках

1. довгокосий — довгоко́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довгокосий — ДОВГОКО́СИЙ, а, е. З довгими косами. Він жартував і з довгокосою Онисею, сміявся з неї (Д. Мордовець); Я сіла на диван поруч із довгокосою білявкою з густо обведеними тушшю очима (Любко Дереш); * Образно. У тьмяному світлі над ним [фонтанчиком] .. схилилася довгокоса плакуча верба (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах