дойра
ДО́ЙРА, и, ж.
Ударний музичний інструмент на зразок бубна, поширений у країнах Близького та Середнього Сходу.
Перед грою дойру нагрівають на сонці або біля вогню для більшого натягнення мембрани, що сприяє чистоті й дзвінкості звучання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)