докинутий

ДОКИ́НУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до доки́нути.

* Образно. Діжки меду не зіпсувала й дрібна ложка дьогтю, докинута групкою молодих літераторів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. докинутий — доки́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. докинутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докинути.  Великий тлумачний словник сучасної мови