докинутий

доки́нутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до докинути.

Значення в інших словниках

1. докинутий — доки́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. докинутий — ДОКИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до доки́нути. * Образно. Діжки меду не зіпсувала й дрібна ложка дьогтю, докинута групкою молодих літераторів (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах