доклеєний

ДОКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до докле́їти.

Доопрацьовувати поему Т. Шевченко продовжив після виходу “Кобзаря” (1860 р.) у робочому примірнику зі спеціально доклеєними до кожної сторінки аркушами чистого паперу (з наук. літ.);

// докле́єно, безос. пред.

Кілька аркушів у рукописі меншого розміру – їх краї доклеєно таким же папером, на якому написано основний текст (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. доклеєний — докле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доклеїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови