доконуватися

ДОКО́НУВАТИСЯ, ується, недок., ДОКОНА́ТИСЯ, а́ється, док., розм.

1. Здійснюватися, звершуватися і т. ін.

Розділ поезії від музики доконувався звільна, в міру того як чоловік винаходив різні музикальні інструменти (І. Франко);

Одного разу в дощ і вітер його опанувала божевільна певність, що саме в цю негоду, попри всяке сподівання, його намір доконається (В. Підмогильний).

2. тільки недок., рідко. Пас. до доко́нувати 2.

– А особливо прошу зауважити, – додав “сусід”, – що за сила в товаристві людей! Злученими силами чуда доконуються! (І. Франко).