Словник української мови у 20 томах

докручений

ДОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до докрути́ти 1.

Оглядаючи кулемет, необхідно перевірити роботу рухомих частин – поворотної пружини й спускового механізму; перевірити, чи докручений повністю замикач ствола; оглянути магазини, видалити з них заводське мастило, протерти їх досуха тощо (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. докручений — докру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. докручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докрутити.  Великий тлумачний словник сучасної мови