докручений

докру́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до докрутити.

Значення в інших словниках

1. докручений — докру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. докручений — ДОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до докрути́ти 1. Оглядаючи кулемет, необхідно перевірити роботу рухомих частин – поворотної пружини й спускового механізму; перевірити, чи докручений повністю замикач ствола; оглянути магазини, видалити з них заводське мастило, протерти їх досуха тощо (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах