Словник української мови у 20 томах

документалістика

ДОКУМЕНТАЛІ́СТИКА, и, ж.

1. Наукова дисципліна інформаційного циклу, що вивчає історію, теорію, методику й організацію роботи з науковими документами.

З початку 1960-х років починають розвиватися наукові напрями під назвою документалістика й документознавство (з навч. літ.).

2. Літературні твори, фільми і т. ін., створені на основі документальних свідчень.

Коли прочитав якусь книжку? Уже й не пам'ятаю. Ще мемуари, документалістику, наукову брошуру, а література не йде (Л. Костенко);

Він розправить плечі, плюне на остогидлу йому документалістику, і створить великий, епохальний, знаковий художній фільм! (Г. Тарасюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. документалістика — -и, ж. 1》 Те саме, що кінодокументалістика. 2》 Жанр літературних творів, що відтворюють справжні події, зображують реальних осіб, представляють документальні свідчення; літературні твори, що належать до цього жанру.  Великий тлумачний словник сучасної мови