документаліст
ДОКУМЕНТАЛІ́СТ, а, ч.
Той, хто у своїй творчості використовує справжні факти, події.
Ми [кінорежисери] всі погодилися на тому, що документаліст є своєрідним повпредом народу перед людством, що людство бачить країну так, як він її зняв (О. Довженко);
В Колосовському знову заговорив документаліст: шкодував, що нема тут при ньому кінокамери – були б унікальні кадри (О. Гончар);
Своє творче амплуа документаліста й аналітика Ю. Хорунжий повніше зреалізував у художніх біографіях Івана Мазепи (“Любов маєш – маєш згоду”), Григорія Полетики (“Злет і заземлення Григорія Полетики”), Михайла Грушевського (“Вірую”) (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)