документалізм
ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч.
Використання у творах мистецтва справжніх фактів, подій.
У сценографії своєрідно злилися два наймогутніші струмені мистецтва: поетична образність і документалізм. Між цими полюсами ведуть свої пошуки художники театру (з наук. літ.);
“У нас не було мети зняти документальне кіно. Ми шукали золоту середину, щоб фільм був не тільки стилізацією”, – сказав режисер. Проте його документалізм вийшов якраз не надто захопливим (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)