документалізм
ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч.
Використання у творах мистецтва справжніх фактів, подій.
У сценографії своєрідно злилися два наймогутніші струмені мистецтва: поетична образність і документалізм. Між цими полюсами ведуть свої пошуки художники театру (з наук. літ.);
“У нас не було мети зняти документальне кіно. Ми шукали золоту середину, щоб фільм був не тільки стилізацією”, – сказав режисер. Проте його документалізм вийшов якраз не надто захопливим (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- документалізм — документалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- документалізм — -у, ч. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- документалізм — ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, чол. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій. Останнім часом особливого поширення в творах мистецтва різних видів і жанрів набув документалізм. Словник української мови в 11 томах