документалізм
ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, чол. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій.
Останнім часом особливого поширення в творах мистецтва різних видів і жанрів набув документалізм. Навіть у поезії дедалі частіше натрапляємо на чисто документальні прозові епіграфи і «вставки» (Літературна Україна, 11.V 1971, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- документалізм — документалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- документалізм — -у, ч. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- документалізм — ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч. Використання у творах мистецтва справжніх фактів, подій. У сценографії своєрідно злилися два наймогутніші струмені мистецтва: поетична образність і документалізм. Між цими полюсами ведуть свої пошуки художники театру (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах