документалізм

ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, чол. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій.

Останнім часом особливого поширення в творах мистецтва різних видів і жанрів набув документалізм. Навіть у поезії дедалі частіше натрапляємо на чисто документальні прозові епіграфи і «вставки» (Літературна Україна, 11.V 1971, 2).

Значення в інших словниках

1. документалізм — документалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. документалізм — -у, ч. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. документалізм — ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч. Використання у творах мистецтва справжніх фактів, подій. У сценографії своєрідно злилися два наймогутніші струмені мистецтва: поетична образність і документалізм. Між цими полюсами ведуть свої пошуки художники театру (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах