документалізм

документалі́зм

-у, ч.

Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій.

Значення в інших словниках

1. документалізм — документалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. документалізм — ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч. Використання у творах мистецтва справжніх фактів, подій. У сценографії своєрідно злилися два наймогутніші струмені мистецтва: поетична образність і документалізм. Між цими полюсами ведуть свої пошуки художники театру (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. документалізм — ДОКУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, чол. Використання в творах мистецтва справжніх фактів, подій. Останнім часом особливого поширення в творах мистецтва різних видів і жанрів набув документалізм.  Словник української мови в 11 томах