Словник української мови у 20 томах

докінченість

ДОКІ́НЧЕНІСТЬ, ності, ж., рідко.

Абстр. ім. до докі́нчений 2.

Якби зірким спромігся оком ти В докінченості цілість охопити, То знав би, що прямуєш до мети, Яка у вічності буде світити (Ю. Клен).

Словник української мови (СУМ-20)