доліхоцефал

ДОЛІХОЦЕФА́Л, ДОЛІХОКЕФА́Л, а, ч., антр.

Людина, для якої характерна доліхоцефалія.

Доліхоцефали характеризуються переважно правобічним відтоком крові (з наук. літ.);

Серед кельтів часто зустрічався змішаний тип нордичних доліхокефалів і альпійських брахікефалів (з наук. літ.);

Москва, Ока, Кама – це цілком фінські слова. А кістяки з поховань у тих місцях належать доліхоцефалам (з наук.-попул. літ.);

Найбільше довгоголових блондинів знаходимо на Помор'ї, але й там чистих доліхоцефалів є лише 18 % (із журн.).

Значення в інших словниках

1. доліхоцефал — доліхоцефа́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. доліхоцефал — доліхокефал, -а, ч. Людина, в якої відношення ширини голови до її довжини становить менше 75,9%.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доліхоцефал — Довгоголовий  Словник чужослів Павло Штепа
4. доліхоцефал — доліхоцефа́л, доліхокефа́л (від грец. δόλιχος – довгий і ...цефал) людина, в якої відношення ширини голови до її довжини становить менше як 75%.  Словник іншомовних слів Мельничука