Словник української мови у 20 томах

домувальниця

ДОМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до домува́льник.

Ликера Мощун із тих рідкісних домувальниць, яким ні до чого догідні автомобілі, повітряні й морські лайнери (В. Логвиненко);

Як відомо, старші жінки бувають різними: є дами, які молодяться, модні та сучасні, є домувальниці й умілиці, які не мислять свого життя без рідного помешкання, саду і городу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. домувальниця — домува́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. домувальниця — -і. Жін. до домувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови