домувальниця
ДОМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до домува́льник.
Ликера Мощун із тих рідкісних домувальниць, яким ні до чого догідні автомобілі, повітряні й морські лайнери (В. Логвиненко);
Як відомо, старші жінки бувають різними: є дами, які молодяться, модні та сучасні, є домувальниці й умілиці, які не мислять свого життя без рідного помешкання, саду і городу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домувальниця — домува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- домувальниця — -і. Жін. до домувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови