домувальник
ДОМУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто сидить удома, проводить час удома.
Вони ще не звикли до таборових умов, а тому й думки їхні весь час линуть .. до своїх домівок і .. Усі вони за своєю вдачею домувальники... (Б. Антоненко-Давидович);
Цей архітектор жив як каталонець: домувальник, із погляду загального світогляду, людина досить вузька й містечкова, хоча, звичайно, був у курсі сучасної світової культури (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домувальник — домува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- домувальник — -а, ч. Той, хто любить проводити час удома; сидень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домувальник — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика
- домувальник — ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома... Словник синонімів української мови