домінат

ДОМІНА́Т, у, ч., іст.

Необмежена монархія, встановлена в Римській імперії з часів імператора Діоклетіана (друга половина ІІІ ст.).

Домінат – умовний термін, яким позначають політичну систему пізньої Римської імперії (IІІ–V ст.) (з наук.-попул. літ.);

Із 284 р. в Римі встановлюється домінат. Це вже відкрито монархічний лад типу східної деспотії. Рештки старих республіканських установ зникають (з навч. літ.);

Система державного управління Візантії була логічним продовженням традицій домінату, започаткованого Діоклетіаном у 284 році (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. домінат — доміна́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. домінат — -у, ч. 1》 Необмежена рабовласницька монархія, що встановилася в Римській імперії в кінці 3 ст. н. е. 2》 Зверхність, панування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. домінат — доміна́т (лат. dominatus – панування, єдиновладдя) необмежена рабовласницька монархія, що встановилася в Римській імперії в кінці 3 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. домінат — Форма правління Рим. імперією після періоду принципату, запроваджена Діоклетіаном; зростання імператорського абсолютизму й прийняття сх. придворного церемоніалу.  Універсальний словник-енциклопедія