домініканин

ДОМІНІКА́НИН, а, ч.

Те саме, що домініка́нець¹.

Домініканин взяв із таці подані йому дияконом дві обручки. Благословив, покропив свяченою водою перстені й одяг їх на руки лицаря й дами (Н. Королева);

У бібліотеці Київської духовної академії зберігався примірник твору домініканина Ігнатія Ковнацького, присвячений чудотворній іконі Божої Матері у Луцькому домініканському костелі (з наук.-попул. літ.).