донкіхотський
ДОНКІХО́ТСЬКИЙ, а, е, розм.
Власт. донкіхотові і донкіхотству.
Загатний перестрів мене після кіносеансу, і я згодилась пройтись з ним. Після такого донкіхотського вчинку ніяково відмовити людині в розмові (В. Дрозд);
Борис Мозолевський – це максималізм, “вимучлива” совість, що постійно підштовхує до рішучих вчинків, “донкіхотська” відкритість (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)