донка
ДО́НКА, и, ж.
Знаряддя без поплавця для ловлення риби з придонного шару водоймища.
Поплавки незрушно стояли на поверхні, неначе хто приморозив або приспав їх. Вже Петро закинув дві донки, .. а в нашій сітці вільно розгулювали дві верховодки та йорж, завбільшки в мізинець (Ю. Мушкетик);
На Маничі дядьки ловили сома на донки (Є. Пашковський);
Проминувши двох рибалок, він уточнює цю інформацію у симпатичного хлопця, що дрімає над донкою: “Чи справді ті будинки за поворотом, що даленіють, – це вже Залещики?” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)