допалювач

ДОПА́ЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій для окиснення (допалювання) горючих складників шкідливих газів із метою зменшення забруднення довкілля.

У процесі потрапляння відпрацьованих газів у допалювачі відбувається допалювання продуктів неповного згоряння у факелі (з навч. літ.);

Допалювач повинен мати два датчики температури з термопарами (із журн.);

На Рівненській атомній електростанції створена система допалювачів водню, якої, на жаль, не було на “Фукусімі” (з газ.).

Значення в інших словниках

1. допалювач — Пристрій в автомобілях для окислення (допалювання) горючих складових вихлопних газів з метою зменшення їх токсичності; термічний або каталітичний.  Універсальний словник-енциклопедія