Словник української мови у 20 томах

дописуваний

ДОПИ́СУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до допи́сувати.

Дописуваний наприкінці цих повідомлень знак запитання маскує їхній фактичний статус стверджень, констатацій і відповідей (із журн.);

Лист, дописуваний пізнім вечором;

// допи́сувано, безос. пред.

Відсмикнув руку й знову задивився в лист. Писано довго, тяжко, різним чорнилом, нещадно перекреслювано, дописувано збоку, багато місць геть нерозбірливих (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дописуваний — допи́суваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови