Словник української мови у 20 томах

дописувачка

ДОПИ́СУВАЧКА, и, ж.

Жін. до допи́сувач.

Список зразкових поетів, яких він рекомендує одній із пізніших своїх дописувачок, в основі своїй давній (М. Зеров);

Активна дописувачка ділиться з нами не лише своїми журналістськими поглядами, а й пропонує нові теми (з газ.);

Погоджуємося з дописувачкою, що й справді загал не може займатися правилами орфографії – це прерогатива вчених (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дописувачка — -и. Жін. до дописувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови