допитий

ДОПИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до допи́ти.

Навстіж відкрите широке вікно. І до краплини допите вино (М. Шеремет);

Келих ще не допитий, і він його мусить допити до дна (І. Багряний);

// допи́то, безос. пред.

Вино допито. Друзі ще трохи поговорили й почали прощатися (із журн.).

Значення в інших словниках

1. допитий — допи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. допитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до допити.  Великий тлумачний словник сучасної мови