допоминатися
ДОПОМИНА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., рідко.
Довго поминаючи кого-небудь, зазнати чогось небажаного, неприємного.
– Поминали ми та й поминали й Хаброниних дядьків і тіток..; допоминались до того, що вже й сонце зайшло, вже й надворі смерклось (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)